ПОДІЛЯТИСЯ, ЛЯ́ЮСЯ, ЄШСЯ,
Поділятися, ля́юся, єшся, сов. в. поділитися, лю́ся, лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 241.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОДІМСТВО, ВА, →← ПОДІЛЯТИ, ЛЯ́Ю, ЄШ,